Уважаемые родители артистов младшего хора 1



 

 

 

 

 

 

 

 

 

XIII Всеукраїнський турнір юних журналістів

 

 

 

Виконала:

Учениця 10-го класу

Покотилівського

Ліцею «Промінь»

Харківської районної ради

Харківської області

Абрамова Єлизавета Олександрівна

Вчитель:

Скопик Валентина Дмитрівна

 

 

Харків 2017

Відповідь на питання №9

Традиційна роль «хорошої» роботи журналіста полягає в наданні громадськості можливості приймати усвідомлені рішення. Але навіть у кращі часи хороша журналістика є складною роботою. В суспільстві, якому загрожує збройний конфлікт, журналісти стикаються з набагато великими труднощами. Вони працюють в атмосфері страху і погроз, а також в умовах, коли конфронтирующие боку постійно прагнуть встановити контроль над ЗМІ. Але саме при висвітленні конфліктів хороша журналістика має ключове значення. У конфліктних ситуаціях роль засобів масової інформації має вирішальне значення для надання громадськості повної, правдивої та неупередженої інформації. Належні підходи і методи журналістики, пов’язаної з висвітленням конфліктів, дозволяють засобів масової інформації надавати громадськості більш повну, об’єктивну і достовірну інформацію про конфлікти. Зрештою, наша робота журналістів полягає у висвітленні подій: новин про людей, реальних людей, які часто живуть у жахливих умовах. Але як цього досягти в надзвичайно складних, емоційно-напружених і небезпечних обставинах?

Багато з цих стандартів засновані на найважливіших етичних норм професії журналіста, таких як точність, неупередженість, справедливість і баланс, тоді як інші сформувалися зростаючого усвідомлення норм відповідних журналістиці конфлікту. Хороша журналістика повинна бути точною, неупередженої, збалансованої і відповідальною, щоб в результаті вийшло:
Точність + Неупередженість + Відповідальність = Надійність.

Журналістика конфлікту дає кореспондентам можливість готувати професійні репортажі про конфлікти, не підливаючи масла у вогонь. Журналістика конфлікту означає, що ми готуємо докладні репортажі, висвітлюємо думки всіх сторін і надаємо їм можливість обговорити всі питання, пов’язані з конфліктом.

Як журналісти можуть впливати на припинення війни, публікуючи факти насильства і гуманітарних катастроф і привертаючи увагу міжнародної громадськості, так і журналістів можуть використовувати для подальшої ескалації конфлікту. І правил цього використання або якихось моральних обмежень часто не існує. Журналістам можуть «згодувати» інформацію з метою обману громадської думки, що з журналістів можуть «зняти» розвідувальні дані, життя журналістів стає розмінною монетою – від банального викупу до показової страти заради терору.

Журналіст – не солдат, він лише фіксує реальність і передає зафіксоване своєї аудиторії. Його завдання – донести громадську важливу інформацію до людей. Завдання військового – зробити так, щоб кадри, які представляють собою військову таємницю, не потрапили в ефір. Наприклад, про те, як військові місяцями чекають ротації і перебувають у складному психічному стані. Про те, в якому стані одяг та спорядження військових, бліндажі і зміцнення. Іноді журналісти на передовій знімають те, що потім, потрапивши в ефір, з тієї чи іншої причини доставляє керівництву МО неприємності. Але дає суспільству розуміння, що відбувається в реальності. В зоні бойових дій не можна робити панорамні знімки – тільки великі плани. Особи військових – тільки з дозволу. Не можна публікувати фотографії важкої техніки, яку вам заздалегідь заборонили фотографувати. Підсумковий матеріал краще узгодити з прес-службою Генерального штабу або частини, в розпорядженні якої записувався матеріал. Прес-офіцери допоможуть не допустити помилок на фото, відео і в тексті, які могли б призвести до загибелі людей. Кореспондент не повинен розділяти конфліктуючі сторони на «хороших» і «поганих», щоб не спрощувати ситуацію, не потрапити в пастку власних почуттів і не стати об’єктом маніпулювання з боку влади. сцени насильства і трупи не показуються без достатніх на це підстав. Телемережі уникають демонструвати обтяжуючі наслідки перестрілок або нещасть. Людські жертви, понівечені люди роблять дуже сильний вплив на аудиторію, в якій можуть опинитися діти. Жорсткі обмеження на показ і демонстрацію насильства мають під собою серйозні підстави, оскільки не допускають зниження порогу чутливості аудиторії, десенсибілізації. Розповідаючи в ефірі про терористичному акті, журналісти привертають до нього увагу світової громадськості, а значить, терористи отримують безкоштовну рекламу. У той же час замовчувати про такі події не представляється можливим не тільки через «права знати», але і із-за можливості залучення різних політичних і дипломатичних ресурсів для вирішення проблеми. При висвітленні терористичних актів журналісти телемереж особливо прагнуть до емоційної холднокровності при викладі матеріалу. Будь-експресивне вираження, в тому числі інтонаційну або мімічний, може обернутися серйозними наслідками. Згідно з принципами міжнародної професійної етики, кореспонденти повинні відповідально ставитися до подій, випускати в ефір тільки ретельно перевірену інформацію; не перетворювати окремі інциденти в події, щоб не загострити ситуацію та не створювати паніки; не допускати, щоб терористи виступали в ефірі з політичними вимогами; уникати тривалого освітлення насильства.

 

 

 

 

 

 

 

 

Требования и темы рефератов



Требования к оформлению рефератов

 

Каждый студент должен подготовить и защитить реферат. Реферат – это самостоятельная работа студента, которая предполагает обязательное ознакомление с первоисточниками и представление результатов изучения научной проблемы в письменной и устной форме. Написание и защита реферата преследует цели расширения теоретических знаний студентов, выработку навыка письменного изложения материала и оттачивание навыка публичного выступления.

Реферат состоит из титульного листа, оглавления, введения, основной части, заключения, списка использованной литературы. Реферат должен быть структурно разделенным.

Обложка выполняется в соответствии с общепринятыми в КНИТУ правилами оформления.

Список литературы необходимо оформлять в соответствии со стандартом оформления литературы, используемым в КНИТУ. В содержании должно быть не менее 10 источников.

Объем реферата не менее 25 страниц.

Формат страницы: А-4

Все поля: 20 мм.

Цвет текста: черный, без подчеркивания и курсива

Межстрочный интервал: 1,5

Абзацный отступ: 1,0

Выравнивание текста: по ширине

 

Оценка реферата

 

Оценка реферата осуществляется в соответствии со следующими критериями:

— соответствие содержания теме реферата,

— наличие и качество работы с первоисточниками и литературой,

— стиль, язык, наличие логических переходов,

— наличие авторской позиции по проблеме,

— культура оформления реферата (сноски, библиография).

 

Тематика рефератов

 

1. Коррупция как социально-политическое явление. Отличие коррупции от экономических преступлений.

2. Функциональное (М. Вебер, Г. Мюрдаль, Р. Теобальд) и институциональное (С. Хантингтон, Я. Тарковски) понимание коррупции.

3. Бихевиористская модель понимания коррупции.

4. Неоклассическая модель понимания коррупции.

5. Приципал-агентская модель понимания коррупции.

6. Политический, экономический и правовой аспекты коррупции.

7. Коррупция как латентно выстроенная система социального управления.

8. Причины роста коррупционных проявлений.

9. Взаимосвязь коррупции с организованной преступностью, терроризмом и незаконным оборотом наркотиков.

10. Проблемы измерения коррупции. Основные международные и российские институты, занятые исследованием оценки коррупции.

11. Основные особенности антикоррупционной политики в современной России.

12. Типы политических культур. Влияние политической культуры на «культуру правления».

13. Проблемы разработки идеологии антикоррупционной политики в современной России.

14. Роль политической элиты, общества и СМИ в формировании антикоррупционного сознания.

15. Политические партии в борьбе с коррупцией.

16. Антикоррупционная деятельность общественных организаций. Координация антикоррупционной деятельности государственных и общественных институтов.

17. Значение парламентского контроля и парламентских расследований в сфере противодействия коррупции.

18. Противоречия и проблемы в системе финансового контроля в России.

19. Субъекты финансового контроля в России: Направления работы Счётной палаты, раскрывающие её роль в противодействии коррупции.

20. Сущность гражданского контроля. Развитие гражданского контроля как основа демократизации и модернизации современного общества.

21. Механизмы гражданского контроля в сфере противодействия коррупции.

22. Роль средств массовой информации в установлении общественного контроля над деятельностью государственно-бюрократического аппарата.

23. Принципы и направления международного сотрудничества Российской Федерации в области противодействия коррупции.

24. Участие России в работе высших органов европейского и международного финансового контроля.

25. Особенности антикоррупцинной политики в современной России.

26. Организационно-правовые основы и формы сотрудничества России с международными анитикоорупционными структурами.

27. Антикоррупционная экспертиза управленческих решений.

28. Аудит эффективности использования государственных средств.

29. Аннтикоррупционное декларирование как механизм профилактики коррупции.

30. Индикаторы оценки и минимизации коррупционных рисков.

31. Коррупция на уровне предприятий.

32. Международная коррупция.

33. Формирование противодействия коррупции в сфере трудовых отношений граждан.

34. Управленческий документооборот как основание противодействия коррупции.

35. Правовой анализ коррупции как административного правонарушения и уголовного преступления.

36. Роль политической элиты и СМИ в формировании антикоррупционного сознания.

37. Коррупция как форма теневого лоббизма.

38.Феномен коррупции в России: причины возникновения и существования.

39. Особенности современной электоральной коррупции.

40. Бюрократия как причина коррупции.

 

Титульный для реферата по юридической психологии



Министерство образования Республики Беларусь

Частное учреждение образования «БИП – Институт правоведения»

Гродненский филиал

 

 

Кафедра специальных юридических наук

 

 

 

Реферат

 

по дисциплине:

«Юридическая психология»

на тему:

«Психологические особенности проверки показаний на месте»

 

 

Выполнила:

Студентка 2 курса, 1 группы,

заочное отделение,

специальность «Правоведение»

____________ Салахова Ольга Леонидовна

Научный руководитель:

доцент

__________ Печинская Елена Валентиновна

 

 

ГРОДНО 2017

тіл м_ртебесі



«Бекітемін» «Келісемін»

Мектеп директоры Есимова Б.З. ДОІЖО Тұрсынбаева Ш.Т

 

 

 

 

«Шымкент қаласы №124 жалпы орта мектебі

 

СЫНЫПТАН ТЫС ІС-ШАРА

Тақырыбы: «Тіл мәртебесі- ел мәртебесі»

 

 

 

 

 

Қазақ тілі мен әдебиеті мұғалімі Тажибаева М.А.

 

2016-2017 оқу жылы

Сыныптан тыс іс-шараның тақырыбы: «Тіл мәртебесі-ел мәртебесі».

Сыныптан тыс іс-шараның мақсаты:

1.Білімділік: Оқушыларға мемлекеттік тілді білудің маңызы жайлы айту және оны құрметтеуге үйрете білу.

2. Дамытушылық: Тіл туралы мақал-мәтелдер, нақыл сөздер, жұмбақтар, өлеңдерді айту арқылы оқушылардың сөздік қорын молайтып, тілдік қорын дамыту.

Тәрбиелік: Адамгершілікке, ізденуге, тілді құрметтеуге, тіл байлығын, маңызын түсіне білуге үйрету.

Сабақтан тыс іс-шараның көрнекілігі: слайдтар, нақыл сөздер, суреттер.

1-жүргізуші. Армысыздар құрметті ұстаздар мен оқушылар. Бүгінгі «Тіл мәртебесі-ел мәртебесі» атты сыныптан тыс іс-шарамызға қош келдіңіздер.

2-жүргізуші. Тіл-адамдардың бір-бірімен пікір алмасу құралы ретінде жұмсалады. Тіл – қай ұлтта, қай елде болса да қастерлі, тіл мәртебесі — әрбір елдің ұлттық мақтанышы.

1-жүргізуші.  Сыныптан тыс іс-шарамыз сайыс түрінде өтетін болады.Сайыс жеті кезеңнен тұрады.

І. ШИРАТУ.

ІІ. КІМ ТАПҚЫР.

ІІІ. МАҚАЛ-СӨЗДІҢ МӘЙЕГІ.

2-жүргізуші. ІV. КӨКПАР.

V. ПОЛИГЛОТ.

VІ. ӨЛЕҢ — СӨЗДІҢ ПАТШАСЫ.

VІІ. ШЫҒАРМАШЫЛЫҚ ЖҰМЫС.

1-жүргізуші. «Әдепті елдің баласы алыстан сәлем береді-дейді дана халқымыз.

Жөн сұрасып отырады көрген жерде,

Бабамыздың салты ғой ол бұл күнде.

Сайыскерлерден бейхабар қалмас үшін,

Өздерін таныстырсын осы жерде-демекші, алғашқы кезеңімізді бастайық. І. Ширату кезеңінде екі топ та өз топтарын таныстырады. Сайысқа қатысқалы отьрған алғашқы әр топ өзінің топтарымен, топ мүшелерімен таныстыратын болады.Ендеше алғашқы «Алғырлар» тобын қарсы алайық. «Тапқырлар» тобын қарсы алайық.Бұл кезеңге 5 балл беріледі.уақыты әр топқа 3 минут.

2-жүргізуші. Бәйгеге түсіп жарыспай,

Жүйріктің бағы жанар ма?

Білім мен өнер жарысып,

Тәрбие, білім табар мән.

Бұл бәйге ойдың бәйгесі,

Кім тапқыр ойға, сол алда,-демекші « Кім тапқыр» кезеңіне де келіп жеттік. Бұл кезеңде әр топқа сөзжұмбақ беремін әр сұрақ қа 1 баллдан есептеледі және 5 минут беріледі.

1-жүргізуші Туған тілім – тірлігімнің айғағы,
Тілім бар да айтылар сыр ойдағы.
Өссе тілім, мен де бірге өсемін,
Өшсе тілім, мен де бірге өшемін, — деп Әбділдә Тәжібаев атамыз айтқандай, тіл – халықтың жаны, сәні тұтастай кескін келбеті.

2-жүргізуші. Адамды мұратқа жеткізетін ана тілі мен дәстүрі. Біздің осындай қасиетті мұрамыз, ана тіліміз — қазақ тілі.Келесі кезеңге кезек береміз.Топтың капитандары шығып мақал айтудан жарысады.Тоқтап қалған жағдайда ойынды сол жерден тоқтатады. Мақал-мәтелдер сайысына үш минут және оған бес балл беріледі.

1-Жүргізуші. ІV « Көкпар».  

Тіл деген  – алып мұхит түбі терең,
Піспегі толқын шашқан күбі ерен.

Қадірін тілдің сұра сақаулардан,

Көзіне жас алып бір күбірлеген.

2-жүргізуші.

Тіл деген  – жарық жұлдыз аспандағы,
Арманның қиял жетпес баспалдағы.
Қадірін тілдің сұра мылқаулардан,
Көлінен ұшпай қалған қасқалдағы.

ІV. Көкпар  кезеңінде екі топқа да тест сұрақтары беріледі.Уақыт 5минут.

және 1баллдан беріледі.

1-жүргізуші: Ана тілім — дана тілім, бақ тілім,
Сенсіз бақыт дүниеден тапты кім!
Сенсіз менің қасіретті шаттығым,
Сенсіз менің тазалығым, пәктігім-дей отырып

V. Полиглот кезеңіне де келіп жеттік.Бұл кезеңде екі топқа да жұмбақ қойылады.Жұмбақтың шешімін қазақ,орыс, ағылшын тілінде айтатын болады. Дұрыс жауапқа бес баллдан және үш минут беріледі.

1-жүргізуші: Шығармашылық жұмыс кезеңінде екі топ та берілген тақырып бойынша эссе жазады. Уақыт он минут, он балл беріледі.

2-жүргізуші: Өлеңге әркімнің-ақ бар таласы,

Сонда да солардың бар таңдамасы.

Іші алтын, сырты күміс сөз жақсысын

Қазақтың келістірер қай баласы-деп

Абай атамыз жырлағандай келесі кезеңіміз Өлең-сөздің патшасы деп аталады. .Бұл кезеңде екі топқа да бір шұмақ өлеңнің үзіндісі беріледі сол өлеңнің авторын табу керек. Әрқайсысына екі минуттан беріледі. Жоғарғы балл бес балл .

2-жүргізуші: Қорытындылау.

Бес болсын алар бағамыз,

Білімнен бақыт табамыз.

Өнер- білім көп тоқып,

Өсе берсін санамыз,-деп бүгінгі сайысымыздың әділ бағасын берер әділқазы алқасына сөз кезегін береміз.

Демеңіз біз өнерді аяп келді,

Уақыт біраз жерге таяп қалды.

Көріскенше қош сау болып тұрыңыздар,

Осыменен сайысымыз аяқталды.